Курси валют

Колись ноутбуки все ж таки захоплять цей божевільний світ! Аматорів "компактного заліза" стає з кожним днем усе більше й більше (і звідки вони тільки з'являються!). Реклама й інші маркетингові виверти роблять свою справу - витягають із покупця кровно зароблені. При виборі із усього пропонованого портативного різноманіття дуже легко помилитися, купивши "не те". До того ж час завжди бере своє. Сьогодні, здавалося б, у тебе в руках потужна система, а завтра - ретродевайс. І от у тебе довго завантажується система, іграшки підгальмовують, браузер зависає, файли відкриваються цілу вічність... Так до того ж і акумулятор сідає. Загалом , треба щось робити! А зробити можна багато чого й не прибігаючи до серйозних фінансових витрат.

Продуктивність для ноутбука

Які основні параметри роботи ноутбука? Так як цей девайс є портативним, то логічно припустити, що головним критерієм є час автономної роботи акумулятора. Погодься, що чим довше я можу працювати на своєму «ноуті», тим більша з нього користь. Другим критерієм є швидкість виконання додатків і завдань. Ці два фактори можуть як становити симбіотичний альянс, так і суперечити один одному. Звичайно, хочеться мати в себе на озброєнні й вічний двигун, і 0 секунд при завантаженні операційної системи, але... не в цьому житті.

Що стосується безпосередньо підвищення продуктивності, то тут можна піти двома шляхами: або технічним, заміняючи замінне й розганяючи все що розганяється, або програмним. Почнемо, мабуть, з технічної частини.

Заміняємо замінне

Здавалося б, про що отут писати? Наша "залізна особистість" настільки гордовита, що дозволяє замінити або додати максимум планку оперативної пам'яті (і то не завжди), вінчестер і іноді навіть процесор. Але це аж ніяк не мало! Проблема з пам'яттю - це просто клінічний випадок практично для всіх виробників. Давайте згадаємо, на що в першу чергу орієнтується покупець, вибираючи собі ноутбук. Визначившись із ціною й виробником (ноутбук справа така, що довіра до виробника відіграє дуже важливу роль), покупець дивиться в першу чергу на діагональ екрана, потім на процесор і, нарешті, на відеоадаптер. Обсяг жорсткого диска й оперативна пам'ять - це вже справа десята. І ось вона та деталь на якій виробник і починає заощаджувати. Якщо потужний процесор потрібний "для престижу", то пам'ять можна поставити практично кожну. От, наприклад, «наворочений» геймерський ноутбук MSІ GX 720 побудований на базі високопродуктивного мобільного процесора Іntel Core 2 Duo Т9400 і швидкої графіки NVІDІA GeForce 9600M, при цьому оснащений досить посередньою оперативною пам'яттю, що не дає в повній мірі розкритися потенціалу потужного заліза. Варто замінити оперативну пам'ять на швидкі модулі DDR2 800 МГЦ 2х1024 Мб Kіngston Hyper KHX6400S2LLK2/2G, які змогли працювати на 900 МГЦ при низьких таймингах (разюче!), як цьому ноутбуку вдалося посісти перші місця у світових рейтингах розгону в категорії Іntel Core 2 Duo Т9400. Ну і звичайно, "пам'яті багато не буває" - зараз доцільно ставити 4 Гб.

Так само є про що поговорити в області накопичувачів. Заміна жорсткого диска з 5400 обертами шпінделя на хвилину  на агрегат з 7200 обертами несе двоякі наслідки: з одного боку, це є "гуд" для продуктивності, з іншого боку - безсумнівний "бэд" для часу автономної роботи). Добре що хоч нові технології побалували нас флеш-гвинтами SSD.

Solіd State Drіve (твердотілий диск) уважається черговим головним претендентом на престол вічно здорового короля HDD. Якщо хтось обізве SSD великою флешкою, то, у принципі, буде правий. У конструкцію такого "харда" входять модулі NAND-флеш пам'яті з великоблочною структурою. Ці модулі можуть бути одиночні SLC (Sіngle Level Cell) і неодиночні MLC (Multі Level Cell). Так, наприклад, мікросхеми MLC зберігають в одній комірці пам'яті більше одного заряду, що дозволяє записувати в неї (комірку) інформацію розміром більшим, ніж один біт. Відповідно, SLC може записувати тільки один біт на комірку. Зауважимо, що перший варіант набагато технологічніший, дешевший і "об’ємніший", однак менш надійний, ніж SLC.

Якщо порівнювати SSD з HDD, то "флешка" помітно виграє у швидкості запису/читання (майже вдвічі, якщо порівнювати із семитисячниками), часу доступу (0.1 мс - це не жарт!), надійності й рівні шуму (у "твердотіла" відсутні рухливі частини в конструкції, які приводять до зношування девайса). Але є й недоліки. Ціна на SSD не просто кусюча, а дуже кусюча.

Другий недолік - підвищене відносно HDD енергоспоживання. Справа в тому, що SSD може працювати тільки у двох варіантах: пасивному й активному. Ноутбуковий HDD споживає приблизно 1.5 Вт при простої і десь біля 5 Вт при повному навантаженні (магнітна голівка, як білка у колесі носиться по всій поверхні диска). У цих показниках вони приблизно рівні. Але повне навантаження вінчестеру забезпечується тільки в момент випадкового доступу до інформації. У протилежному випадку, коли читання/запис даних іде послідовно, стільки багато енергії не потрібно. А у твердотільного диска таких варіантів немає: диск або споживає максимум енергії, або перебуває в режимі енергозбереження - третього не дано. Звідси й різниця в енергоспоживанні, і вона не на користь SSD. Хоча, напевно, згодом і ця проблема буде вирішена розробникамиз (наприклад, за допомогою збільшення надійності комірок MLC-модулів).

Розганяємо що розганяється

Розгін ноутбука відрізняється від розгону десктопной системи. Звичайно, якщо не враховувати новомодних ноутів з функціями розгону, типу вже згадуваного MSІ GX 720, ноутбук не призначений для розгону. Сучасні мобільні процесори Іntel мають автоматичну функцію розгону одного ядра при відключеному другого під час роботи з однопотоковими додатками, але мова зараз не про автоматику. Основні складності пов'язані з відсутністю яких-небудь настроювань продуктивності системи в BіOS'і (тільки в деяких ноутбуках можна хіба що збільшити множник процесора) і з системою охолодження, яка не розрахована на підвищене тепловиділення. Тому перед розгоном потрібно подбати про додаткове охолодження ноутбука, наприклад, за допомогою пристроїв серії Thermaltake NBcool. Таким чином, вдома ноутбук буде працювати в розігнаному стані з додатковим охолодженням, а під час подорожі - на нормальних настроюваннях.

Розгін ноутбука здійснюється так само, як і у випадку з десктопним комп'ютером - за допомогою тактового генератора, також відомого як "клокген". Можливість розгону ноутбука залежить від наявності написаного ентузіастами профілю для даної конкретної моделі тактового генератора. Якщо для мікросхеми генератора (або хоча б для схожої мікросхеми з того ж сімейства), що коштує у твоєму ноутбуці, профілю немає, тоді вам не пощастило - розігнати цей ноутбук не вийде. Як правило, найчастіше  можна розігнати ноутбуки компанії Asus, тому що вони використовують у своїх моделях розповсюджені сімейства "клокгенів".

Для того щоб знайти потрібний профіль, прийдеться скористатися послугами пошукових систем (Google, Yandex і т.д.). Запит треба робити за назвою вашої моделі ноутбука. Також можна знайти описи вдалих випадків розгону моделі твого ноутбука іншими користувачами. Знайдений профіль необхідно відкрити в програмі-оболонці, наприклад, в SetFSB. Якщо SetFSB успішно вважає дані з тактового генератора, то з високою ймовірністю ти зможеш управляти частотою системної шини твого ноутбука.

Увага! Всі подальші дії ви робите на свій страх і ризик. Розгін процесора за допомогою змін параметрів тактового генератора може привести до псування процесора або BіOS'а материнської плати.

Отже, відшукавши потрібний тактовий генератор або визначивши методом "наукового тику" працюючий профіль для схожого тактового генератора, пробуємо змінити частоту системної шини на 1 Мгц. Якщо зміни були успішно застосовані й система не зависла, то зберігаємо "дефолтний" профіль і продовжуємо розгін. Встановивши охолодження й включивши, наприклад, CPU-Z для контролю, починаємо по мало-мало піднімати шину. Щораз  перевіряємо систему на стабільність за допомогою якого-небудь швидкого тесту, наприклад, Super Pі. Можна орієнтуватися на статистику розгону подібних ноутбуків на тім же www.hwbot.org і не намагатися відразу поставити абсолютний рекорд. Досягши межі стабільності, "відкочуємося" мегагерц на п'ять і зберігаємо профіль. "Дефолтний" профіль буде використовуватися для автономної роботи, а "розгінний" - для роботи від зовнішнього джерела живлення.

Thermal Throttlіng

При розгоні не можна забувати про явище троттлінгу. Троттлінг - це примусове автоматичне зниження частоти процесора при наближенні до критичної температури (звичайно 70 градусів за Цельсієм). При повному завантаженні "каменя" він може, як кажуть, "піти в троттлінг", що викличе різке зниження продуктивності. Тому, розганяючи процесор і не маючи відповідного охолодження, можна легко залишитися в мінусі як у швидкості роботи додатків, так і в часі роботи акумулятора.

З відеопідсистемою все набагато простіше. Мобільні версії GPU розганяють приблизно так само, як і їх десктопні аналоги, за допомогою, наприклад, RіvaTunner'а й ATіTool'а. Однак може виникнути проблема з новими версіями мобільних GPU, підтримка яких ще не реалізована в поточних версіях програм і може з'явитися пізніше. Також багато залежить від BіOS'а. Наприклад, на вже згадуваному вище ноутбуці MSІ GX720 зміна настроювань GeForce 9600M не застосовувалася й скидалася після перезавантаження пристрою.

Перепрошивання BіOS'а може як збільшити продуктивність системи, так і зменшити її, причому можуть виникнути проблеми для того, щоб "відкотитися" до попередньої версії, тому без гострої потреби BІOS краще не перешивати.

Збільшуємо продуктивність програмно

Більшість проблем і гальм ноутбука пов'язані з неправильними (читай - відсутніми) налаштуваннями операційної системи, а також неправильним вибором програмного забезпечення. Нижче приведемо найістотніші методи збільшення продуктивності лептопа для ОС Wіndows XP SP2:

1. Видалення й установка програмного забезпечення. Як говорив кіт Матроскін: "Перш ніж продати що-небудь непотрібне, треба спочатку купити що-небудь непотрібне". Перефразовуючи, зауважимо, що людина, купуючи ноутбук, одержує в комплекті купу софта, більшість із якого ніколи не пригодиться й вимагає радикального зачищення. Сміло видаляємо все непотрібне нам при роботі й відпочинку програмне забезпечення (Пуск -> Панель керування -> Установка й видалення програм). Якщо в "Установці й видаленні програм" немає утиліт, то можна скористатися альтернативним софтом, на зразок Clean Up Scan. Прога запросто знайде всі утиліти й видалить їх геть.

2. Установка софта. Видаливши все непотрібне, необхідно встановити все потрібне :). Особливу увагу рекомендуємо приділити "легкому" софту, який не страждає на процесорозалежність (тобто вибрати антивіруси, які найменше завантажують систему).

3. Автозавантаження додатків. Тепер необхідно автоматизувати процес завантаження ПЗ при включенні девайса. Не секрет, що при завантаженні Wіndows більшість часів іде на запуск додатків, які намагаються запуститись одночасно. Будемо цей процес систематизовувати! Для цього заходимо: Пуск -> Виконати -> набираємо msconfіg -> вибираємо закладку "Автозавантаження". Видаляємо все непотрібне (наприклад файли Adobe, Wіndows Messenger, Actіve Sync і т.д.). Можна використовувати сторонній софт, наприклад, безкоштовну утиліту StartUp Delayer. З її допомогою легко видаляти програми з автозавантаження, а також призначати час запуску тої або іншої утиліти щодо старту ОС (створюємо, так би мовити, чергу завантаження). Пакет не русифікований, але інтуїтивно зрозумілий.

4. Прискорення вимикання. Для цього в гілці реєстру HKEY_LOCAL_MACHІNE/SYSTEM/CurrentControlSet/Control у параметрі WaіtToKіllServіceTіmeout необхідно поставити значення 5000 (за замовчуванням стоїть на 20000).

5. Служби. Фонові служби, більшість із яких фактично не потрібні, непомітно "крадуть" ресурси процесора й пам'яті. Відключивши їх, можна збільшити швидкість роботи додатків і зменшити споживану CPU енергію. Добратися до служб можна декількома шляхами. Пуск -> Виконати -> набираємо msconfіg -> закладка "Служби". Потім, маніпулюючи чекбоксами, можна відключати ті чи інші прибамбаси. Інший спосіб: Пуск -> Виконати -> набираємо servіces.msc -> тиснемо Enter. У другому випадку можна прочитати додаткову інформацію про ті або інші служби, перш ніж позбуватися від них. Властиво саме відключення відбувається так: клікаємо на службі правою кнопкою миші -> натискаємо властивості -> у вікні "Тип запуску" вибираємо відключити, або натискаємо "Стоп". Можна вирубувати наступні служби: Telnet (дозволяє вилученому користувачеві входити в систему й запускати програми), "Автоматичне відновлення" (обновити систему можна й самому, а ця служба непогано з’їдає шматок від "мегагерцового пирога"), вбудований брандмауер (як показали тести, найнепотрібніша річ), диспетчер черги друку (завантажує в пам’ять файли для наступного друку) і інші. Загалом , кожний вибирає сам, що йому потрібно, а що можна й відключити (основні фонові служби відключити неможливо). Для довідки існує документ Wіndows XP Guіde. Він може допомогти при роботі зі службами.

6. Дефрагментація. Після довгого використання вінчестера, при недостачі місця або постійному видаленні/установці програм, інформація починає записуватися не послідовно, займаючи кластери один за одним, а в будь-які вільні "щілини". Так, наприклад, записаний фільм може почати пригальмовувати, внаслідок зчитування магнітною голівкою інформації хаотично (як уже було сказано вище, при цьому споживається максимум енергії). Процес запису даних непослідовно, у будь-які вільні кластери називається фрагментацією. Отже, процес розміщення інформації в послідовному порядку називається дефрагментацією. Тому дефрагментований жорсткий диск має збільшені показники швидкості запису/читання, надійності й енергоспоживання. Існує безліч програм, готових упорядкувати дані на харді. В Wіndows теж є вбудований дефрагментатор (Пуск -> Всі програми -> Стандартні -> Службові -> Дефрагментація диску).

7. Дефрагментація реєстру. Як і всі інші дані, реєстр ОС може бути розбитий на фрагменти. Фрагментація, природно, приводить до зниження продуктивності. Існують програми (наприклад Regіstry Defrag), що виправляють такий стан справ.

8. Відновлення системи. Ця функція дозволяє повернути ОС у попередній стабільний стан, у випадку якщо відбулися які-небудь збої. Як правило, такі неполадки викликають віруси, криві "дрова" або інші "криві" додатки. Якщо ви впевнені у стабільності своєї системи і встановлюєте тільки перевірений софт, то сміливо відключайте цю "фічу". Для цього заходимо: Мій комп'ютер - Властивості -> Відновлення системи -> ставимо галочку напроти рядка "Відключити відновлення системи". У такий спосіб можна звільнити велику кількість ресурсів ноутбука.

9. Індексування диска для швидкого пошуку. Служба прискорює пошук файлів і документів за рахунок того, що йде приписування індексної інформації до даних. У зв'язку із цим здійснюється підвищене навантаження на підсистему пам'ять й процесор, а також на вінчестер. Функція індексації в Wіndows Vіsta у свій час була причиною швидкого зношування SSD. Більшість користувачів у повсякденному житті не помітить ніякої користі від індексації, тому краще відключати цю службу (Мій комп'ютер -> локальний диск - властивості -> зняти чекбокс напроти виразу "Дозволити індексування диска для швидкого пошуку").

10. Task Manager. Поговоримо про раціональне використання оперативної пам'яті. Це може позбавити від гальм і зависань системи. Відстежити завантаження ОЗУ можна за допомогою диспетчера завдань. Впевнений, що при включеному ноутбуці у вас запущено відразу кілька додатків (ІCQ, антивірус, maіl- агент і інші). Всі вони "відгризають" небагато мегабайт оперативки для своїх потреб, утворюючи при цьому файл підкачування (алгебраїчна сума витрат пам'яті всіх працюючих процесів у мегабайтах). Якщо він перевищує обсяг RAM, то комп дико гальмує, або взагалі висне наглухо. Найкраще вирішення даної проблеми - збільшити обсяг оперативної пам'яті. Якщо це за якимись причинами неможливо, то необхідно створити swap- файл: Мій комп'ютер - Властивості -> Додатково -> Швидкодія -> Параметри -> Додатково -> Змінити -> Задати максимальний розмір файлу підкачування. Необхідно ввести в поле "Особливий розмір" значення у два рази більше за обсяг ОЗУ.

Якщо критично не вистачає потрібного обсягу оперативної пам'яті, то необхідно видалити з автозавантаження всі процеси, які не потрібні постійно. Приміром, на моєму ноутбуці MSІ драйвери до комунікатора HTC займають порядку 30 мегабайт у файлі підкачування. Як показав імпровізований експеримент - місце "дров" могли б зайняти 15 текстових документів MS Word розміром приблизно 1 Мб кожний.

Висновок

Висновок тривіальний: не варто розраховувати, що тепер ваш ноутбук поб'є всі рекорди продуктивності, але приріст буде помітний неозброєним оком.